Битва за Вімі 1917: як Канадський корпус узяв хребет
Битва за хребет Вімі (9-12 квітня 1917) - це момент, коли Канадський корпус, що вперше воював усіма чотирма дивізіями разом, узяв височину, яку французи й британці марно штурмували два роки. Близько 3 600 канадців загинули і приблизно 7 000 були поранені, а близько 4 000 німців потрапили в полон. Цю битву пам'ятають не за прорив, бо прориву не було, а за підготовку: понад 1 000 гармат, рухома стіна снарядів, тунелі до самої лінії фронту та план, який відрепетирував кожен взвод. Вона була частиною ширшої битви при Аррасі.
Чому цей хребет був важливий
Хребет Вімі - це 7-кілометровий уступ на півночі Франції, що здіймається приблизно на 60 м над рівниною Дуе, а найвища точка, висота 145, має близько 145 м. Той, хто його тримав, бачив усе: дороги, залізниці й артилерійські позиції союзників. Німці захопили його 1914 року й щороку заглиблювали оборону: три лінії окопів, бетонні бліндажі та кулемети на схилі.
Попередні спроби коштували дорого. Французькі атаки 1915 року дали значно більше 100 000 втрат і майже не зрушили лінію фронту. Навесні 1917 хребет здавався місцем, де армії просто гинуть, тож британці довірили завдання канадцям, яких щойно зібрали під єдиним командуванням. Корпусом керував британський генерал Джуліан Бінг, а 1-ю дивізією - Артур Каррі.
Підготовка: що змінилося після Соми
Планувальники вивчили помилки битви на Соммі, де піхота йшла під кулеметний вогонь після надто слабкого й раннього обстрілу. Під Вімі штаб змінив три речі.
По-перше, артилерію. З 20 березня союзники за приблизно три тижні випустили понад мільйон снарядів, маючи на ділянці понад 1 000 гармат. Мета - розрізати дріт, розтрощити окопи й заглушити німецькі батареї. Контрбатарейна робота знаходила ворожі гармати за звуком і спалахом, і багато з них вивели з ладу до атаки. Про те, як ця зброя домінувала у війні, - у статті про артилерію Першої світової.
По-друге, місцевість. Інженери прокопали тунелі до передової, щоб війська могли непомітно підходити й ховатися від обстрілу. За одним підрахунком, було 11 тунелів загальною довжиною близько 6 км. Під нічийною землею тунельні роти також закладали міни - про це в матеріалі про підземну війну.
По-третє, сам план. Частини тренувалися на макетах німецьких окопів, розмічених стрічкою в тилу, а карти й аерофотознімки роздали аж до рівня взводу, тож завдання знали звичайні солдати, а не лише офіцери.
Штурм 9 квітня 1917
Година «Ч» настала о 05:30 у Великодній понеділок, під мокрим снігом, з вітром, що дув німцям в обличчя. Чотири дивізії рухалися пліч-о-пліч за валом вогню - завісою снарядів, що просувалася короткими кроками, приблизно 90 м кожні три хвилини, а піхота йшла впритул за нею. Німці не встигали вийти з бліндажів і стати до кулеметів.
Більша частина хребта впала в перший день. Найважчий бій точився на північному краю, де 4-та дивізія билася за висоту 145 і укріплений горб, відомий як Пімпл. Висоту 145 взяли до кінця першого дня, а Пімпл упав 12 квітня, що поставило крапку в битві.
Результати й цифри
Втрати канадців - близько 3 598 загиблих і 7 004 поранених, тобто понад 10 000 загалом (джерела трохи розходяться). Німці з 6-ї армії втратили тисячі людей, близько 4 000 потрапили в полон. Хребет лишався в руках союзників аж до німецького Весняного наступу 1918 року, і навіть той удар не повернув його (див. операцію «Міхаель»).
Стратегічна картина неоднозначна. Битва при Аррасі тривала до середини травня без прориву, а за тиждень французький наступ Нівеля провалився так, що спричинив бунти 1917 року. Вімі став тактичним шедевром усередині більшого плану, який не спрацював. Для Канади це символ національної ідентичності: 1922 року Франція передала їй близько 100 гектарів поля бою, а меморіал на висоті 145 відкрили 1936-го.
Що взяти з Вімі у Frontkrieg
Перший урок: підготовка важить більше за відвагу. Перш ніж кидати армію вперед, розвідайте ціль і вирішіть, що саме ви атакуєте й навіщо; гайд про розвідку й туман війни показує, як дізнатися, що стоїть у сусідній провінції.
Другий: поєднуйте роди військ. Артилерія послаблює оборону, піхота бере територію. Надіслати щось одне без другого - шлях до втрат на кшталт Соми; про дальність і розміщення - гайд з артилерії.
Третій: темп і синхронність. Вал вогню спрацював, бо піхота трималася за ним. У грі в реальному часі це означає вирівнювати стеки, щоб вони прибули разом, а як це робити - у матеріалі про пересування військ і логістику. Четвертий: оберіть одну мету й доведіть її до кінця, а не атакуйте всюди. Далі - гайд з наступальної тактики. Готові спробувати? Відкрийте лобі і почніть безкоштовну партію. Більше історії - у блозі, а загальний контекст - у Вікіпедії.
FAQ
Що таке битва за хребет Вімі?
Це битва 9-12 квітня 1917 року на півночі Франції, частина битви при Аррасі, в якій Канадський корпус узяв сильно укріплений хребет, що німці тримали з 1914 року.
Хто переміг у битві за Вімі?
Перемогли союзники, і заслугу здебільшого приписують Канадському корпусу. Хребет узяли за чотири доби й захопили близько 4 000 полонених.
Чому Вімі так важливий для Канади?
Тоді вперше всі чотири канадські дивізії воювали разом, а успіх став національним символом. Меморіал на висоті 145 відкрили 1936 року на землі, яку Франція передала Канаді.
Що таке вал вогню під Вімі?
Це рухома завіса артилерійського вогню, що просувалася короткими кроками перед піхотою, приблизно 90 м кожні три хвилини, тож німці лишалися в укриттях, поки атакувальники вже опинялися поруч.