Перша світова війна в Африці та Азії: забуті фронти
Перша світова війна почалася в Європі, але вже в перші тижні серпня 1914 року бої йшли в Африці, Азії та на Тихому океані. Причина проста: у Німеччини були колонії, а в колоніях - радіостанції, порти й вугільні склади, які живили її крейсери по всьому світу. Тому Антанта в перші дні атакувала не Берлін, а Ломе, Ціндао й Рабаул. Німецький Тоголенд капітулював уже 26 серпня 1914 року, за 20 днів після початку вторгнення, а остання німецька армія в Африці склала зброю лише 25 листопада 1918 року - через два тижні після перемир'я в Європі.
Ця стаття для тих, хто вже знає про Верден і Сомму, але хоче побачити решту карти: які кампанії йшли поза Європою, чому найдовша з них тривала довше за західний фронт і яка стратегічна логіка стоїть за цими подіями.
Головне коротко
- В Африці розгорнулися чотири кампанії: Тоголенд (1914), Камерун (1914-1916), Німецька Південно-Західна Африка (1914-1915) і Німецька Східна Африка (1914-1918).
- Ціль номер один - не територія, а радіостанції та порти. Без них німецькі рейдери втрачали зв'язок і вугілля.
- Пауль фон Леттов-Форбек мав щонайбільше близько 14 000 бійців, але скував британські сили чисельністю близько 114 000.
- Найбільшу ціну заплатили африканські носії: до 1917 року мобілізували близько 1 000 000 людей, з них загинуло близько 95 000.
- В Азії та Пацифіці все вирішилося за тижні: Самоа - без жодного пострілу, Нова Гвінея - за шість днів, Ціндао - за десять тижнів.
Чому війна вийшла за межі Європи
У 1914 році Німецька імперія володіла колоніями на чотирьох континентах, і кожна з них була вузлом мережі. Ключовий актив - потужні радіостанції: станція в Каміні (Тоголенд) з'єднувала Берлін з Атлантикою та Південною Америкою, а Рабаул і Ціндао обслуговували Східноазійську ескадру.
Звідси й пріоритети Антанти. Британія та Франція не збиралися захоплювати Африку заради Африки: вони різали лінії зв'язку й позбавляли німецькі крейсери вугільних станцій. Це класична війна за інфраструктуру, а не за квадратні кілометри, і саме тому колоніальні кампанії стартували раніше за багато битв у Європі.
Африка: чотири кампанії різної тривалості
Тоголенд: 20 днів і перша втрачена колонія
Французькі сили увійшли з Дагомеї 6 серпня 1914 року, британські з Золотого Берега - 9 серпня. Німецька колоніальна адміністрація залишила Ломе без бою, відступила на північ і давала стримувальні бої під Бафіло, Агбелувое та Чрою, прикриваючи станцію в Каміні. Колонія капітулювала 26 серпня 1914 року. У 1922 році Тоголенд поділили як мандати Ліги Націй, причому Франція отримала приблизно 60 відсотків території разом з узбережжям.
Камерун: три роки й вихід до нейтральної Іспанії
Тут швидкої розв'язки не вийшло. Британські колони перетнули кордон 25 серпня 1914 року, але облога форту Мора провалилася й перетворилася на позиційне стояння до кінця кампанії, а під Нсанаконгом британський загін був майже повністю знищений контратакою. Перелом настав у 1915 році: друга битва за Гаруа в червні, перемога під Нгаундере 29 червня, узяття Банджо 6 листопада.
Коли Антанта підійшла до Яунде з усіх боків, німецький командувач Карл Ціммерман вивів людей на нейтральну територію: до середини лютого 1916 року в іспанську Ріо-Муні перейшли близько 7 000 солдатів Шуцтруппе та близько 7 000 цивільних. Гарнізон Мори здався 18 лютого 1916 року - остання точка опору в Західній Африці.
Німецька Південно-Західна Африка: війна всередині війни
Перша спроба вторгнення провалилася: у битві під Сандфонтейном 25 вересня 1914 року німецькі стрільці розбили британські підрозділи. Далі ситуацію ускладнив внутрішній конфлікт - частина бурських офіцерів Південної Африки виступила проти участі у війні, і командир Мані Маріц 7 жовтня 1914 року перейшов на бік Німеччини.
Після придушення повстання Луїс Бота повів наступ методично: висадка у Свакопмунді 11 лютого 1915 року, рух угору долиною Свакопа вздовж залізниці, вхід у Віндгук 5 травня. Розв'язка настала швидко: після битви під Отаві 1 липня німецькі сили капітулювали в Хорабі 9 липня 1915 року.
Німецька Східна Африка: 14 000 проти 114 000
Найдовша кампанія Першої світової війни велася не в Європі. Пауль фон Леттов-Форбек ніколи не мав більше приблизно 14 000 людей - близько 3 000 німців і 11 000 аскарі, африканських солдатів колоніальних військ. Проти нього Британія розгорнула близько 114 000 європейських, індійських і африканських бійців.
Замість утримання території він робив ставку на маневр: змушував противника розтягувати комунікації, ішов від Танганьїки до Мозамбіку й Північної Родезії та не давав себе оточити чотири роки. Об одинадцятій ранку 25 листопада 1918 року він передав капітуляцію британському генералу Вільяму Едвардсу в Аберкорні, теперішній Мбалі в Замбії, через два тижні після підписання перемир'я у Франції.
Справжня ціна: корпус носіїв
Колоніальні кампанії виграла не вогнева потужність, а логістика, і рахунок за неї виставили місцевому населенню. У регіоні без залізниць кожен снаряд і кожен мішок рису несли люди.
Британський історик Х'ю Страчан оцінює втрати британської сторони у Східній Африці так: 3 443 загиблих у бою, 6 558 померлих від хвороб і близько 90 000 смертей серед африканських носіїв. До 1917 року до примусової служби носіями залучили близько 1 000 000 африканців, а смертність у Корпусі носіїв у Східній Африці досягала 20 відсотків. Тільки для забезпечення бельгійських комунікацій у Конго потрібно було близько 260 000 носіїв. Порівняйте це з загальними втратами Першої світової війни, і масштаб стане очевидним.
Азія і Тихий океан: тижні замість років
- Самоа. Новозеландський десант понад 1 000 бійців зайняв німецьке Самоа 29-30 серпня 1914 року без бою й без жертв.
- Німецька Нова Гвінея. Австралійські сили атакували радіостанцію в Біта-Пака 11 вересня 1914 року, наступного дня без опору зайняли Рабаул, а 17 вересня адміністрація колонії капітулювала.
- Ціндао. Обложене з 27 серпня, головне німецьке володіння в Китаї трималося до 7 листопада 1914 року. Японія висадила близько 23 000 солдатів, а її авіація виконала близько 50 бойових вилетів і скинула близько 200 бомб - один із перших випадків систематичного застосування літаків у морській обложній операції.
Морська складова була не менш важливою. Крейсер Emden 28 жовтня 1914 року увійшов у Пенанг і потопив російський крейсер "Жемчуг" та французький ескадрений міноносець Mousquet, а сам був знищений 9 листопада 1914 року біля Кокосових островів. Ескадра Максиміліана фон Шпее перемогла британців під Коронелем 1 листопада 1914 року, але вже 8 грудня була розгромлена біля Фолклендів. Про підводну частину цієї війни ми писали окремо в матеріалі про підводні човни Першої світової.
Три уроки, які працюють і в стратегічній грі
Колоніальні фронти - це майстер-клас з асиметричної стратегії, і його логіка добре видно в реальному часі у Frontkrieg.
- Периферія висмоктує сили. Співвідношення 14 000 проти 114 000 - головний аргумент на користь другого фронту. Невеликий рухливий загін у тилу противника змушує його реагувати всією армією.
- Море вирішує долю ізольованого театру. Тоголенд, Самоа й Нова Гвінея впали за тижні, бо їх нікому було підкріпити. Той самий принцип описано в гайді про морську війну й контроль морів.
- Відстань дорожча за вогневу потужність. Кампанію в Східній Африці вбивали не бої, а марші й хвороби. У грі це видно на прикладі часу переходу та утримання армій, тоді як розв'язку дають великі битви.
Карта Frontkrieg охоплює Європу 1914 року - 4 800 провінцій, до 500 гравців і 70 націй під керуванням штучного інтелекту. Колоніальних театрів на ній немає, зате є те, що робило їх важливими: контроль морів, довгі комунікації та союзники, яких треба вмовити не бити в спину. Найближча партія стартує сьогодні, участь безкоштовна: оберіть матч у лобі.
Часті питання
Яку роль Африка відіграла у Першій світовій війні?
Африка була і театром бойових дій, і джерелом людських ресурсів. Тут пройшли чотири кампанії проти німецьких колоній, а мільйони африканців служили солдатами й носіями в британських, французьких і німецьких колоніальних військах. Саме в Африці війна закінчилася останньою: 25 листопада 1918 року.
Скільки африканців загинуло у Першій світовій війні?
Точних даних немає, бо колоніальні адміністрації не вели повного обліку. Найчастіше цитують оцінку приблизно 95 000 загиблих носіїв тільки у Східній Африці, а Х'ю Страчан наводить цифру близько 90 000 смертей серед африканських носіїв на британській стороні цієї кампанії. Смертність від хвороб і виснаження значно перевищувала бойові втрати.
Які фронти Першої світової були за межами Європи?
Африканський театр (Тоголенд, Камерун, Південно-Західна та Східна Африка), Азійсько-Тихоокеанський театр (Ціндао, Самоа, Нова Гвінея, острівні володіння), а також Близький Схід, де воювала Османська імперія. Про останній ми розповідали в матеріалі про чотири фронти Османської імперії.
Що сталося з німецькими колоніями після війни?
Німеччина втратила всі колонії. Тоголенд і Камерун поділили Британія та Франція, Південно-Західна Африка перейшла під управління Південної Африки, Німецька Східна Африка стала британською Танганьїкою та бельгійською Руандою-Урунді, а тихоокеанські володіння дісталися Японії, Новій Зеландії та Австралії як мандати Ліги Націй.
Підсумок
Перша світова війна в Африці, Азії та на Тихому океані була не другорядним епізодом, а окремою війною за інфраструктуру: за радіостанції, порти й вугілля. Вона показала, що маленька мобільна армія здатна знерухомити сили, більші за неї у вісім разів, і що логістика вбиває надійніше за артилерію.
Ці ж закономірності визначають результат кожної партії у стратегії в реальному часі. Більше матеріалів про історію та механіки - у нашому блозі, а перевірити принципи на практиці можна вже сьогодні: почати гру.
Джерело: Перша світова війна, Вікіпедія.