Підводні човни Першої світової війни: від U-9 до Frontkrieg

Підводні човни Першої світової війни пройшли шлях від «іграшки для інженерів» до зброї, що ледь не поставила Британію на коліна: за 1914–1918 роки німецькі U-Boot потопили близько 5 000 торгових суден загальною місткістю понад 12 мільйонів брутто-тонн. Саме необмежена підводна війна привела США у війну в квітні 1917-го, і саме конвойна система зрештою зламала підводний наступ. У цій статті — стисла історія підводної кампанії 1914–1918 років та практичний розбір субмарини у Frontkrieg, безкоштовній браузерній стратегії про Першу світову, де підводний човен — найдешевший спосіб полювати на ворожі лінкори. Текст стане в пригоді і любителям воєнної історії, і гравцям, які хочуть вичавити з флоту максимум.

U-9: ранок, коли світ повірив у субмарини

На серпень 1914 року Німеччина мала лише 28 боєздатних підводних човнів — проти найбільшого надводного флоту планети, британського Гранд-Фліту. Адмірали обох сторін вважали субмарину допоміжним засобом берегової оборони, не більше.

Ілюзія протрималася сім тижнів. 22 вересня 1914 року човен U-9 капітан-лейтенанта Отто Веддігена за приблизно 90 хвилин потопив у Північному морі три британські броненосні крейсери — «Абукір», «Хог» і «Кресі». Загинуло 1 459 моряків — більше, ніж Королівський флот втратив у Трафальгарській битві. Екіпаж U-9 налічував менш ніж 30 осіб.

Висновок був моторошним для будь-якого адміралтейства: великий корабель без протичовнового ескорту — це просто дорога мішень. Великі флоти почали ховатися в базах, а центр морської війни змістився під воду.

Необмежена підводна війна: ставка на голод

Головна сила субмарини — скритність, але міжнародне «призове право» вимагало протилежного: спливти, зупинити торгове судно, перевірити вантаж і дати екіпажу час на евакуацію. Підводний човен на поверхні втрачав усі переваги й ставав уразливим навіть для озброєного пароплава.

Тому Берлін пішов на ескалацію, оголосивши води довкола Британських островів зоною, де судна топитимуть без попередження:

• у лютому 1915 року почалася перша кампанія необмеженої підводної війни;
• 7 травня 1915 року човен U-20 потопив лайнер «Лузітанія»: 1 198 загиблих, серед них 128 громадян США — після міжнародного скандалу Німеччина згорнула кампанію;
• 1 лютого 1917 року необмежену війну відновили: штаб розраховував топити близько 600 000 тонн щомісяця і за пів року змусити Британію голодувати;
• у квітні 1917 року союзники втратили понад 860 000 тонн тоннажу — пік усієї кампанії, коли запасів зерна на острові лишалося на лічені тижні.

Розрахунок майже спрацював — але ціна виявилася фатальною: 6 квітня 1917 року США оголосили Німеччині війну. Детальніше про фінал цієї історії — у статті про те, як закінчилася Перша світова війна.

Конвої та глибинні бомби: як зламали U-Boot

Відповідь знайшлася не в чудо-зброї, а в організації. З травня 1917 року Адміралтейство запровадило конвойну систему: торгові судна йшли групами по кілька десятків під охороною есмінців. Океан великий — конвой знайти не легше, ніж одиночне судно, але тепер кожна атака означала бій з ескортом.

Паралельно з'явився цілий протичовновий арсенал:

• гідрофони, що дозволяли почути човен під водою;
• глибинні бомби, які детонували на заданій глибині;
• судна-пастки (Q-ships) із замаскованими гарматами;
• мінні загородження, як-от Дуврський бар'єр через Ла-Манш.

Втрати тоннажу впали, а втрати човнів зросли. Із приблизно 370 U-Boot, що взяли участь у війні, Німеччина втратила 178; загинуло близько 5 000 підводників — майже кожен другий. Задушити Британію так і не вдалося, а от морська блокада самої Німеччини спрацювала сповна. Повну хронологію кампанії наводить Вікіпедія.

Субмарина у Frontkrieg: характеристики юніта

У Frontkrieg підводний човен — це спеціалізований морський хижак, який будується в порту й живе за тими самими законами, що й історичні U-Boot: б'є з близької відстані та обирає жертву за класом. Ось його точні параметри:

• вартість: 30 000 грошей, 250 заліза, 120 нафти та 100 вугілля;
• час будівництва: 10 ігрових годин; потрібні гавань 1-го рівня і фабрика 2-го рівня;
• міцність: 120 HP — більше за крейсер (100), утричі менше за лінкор (250);
• атака: 40, але виключно проти флоту — по суші, авіації та будівлях субмарина не працює взагалі;
• захист: 30 проти морських цілей;
• утримання: 12 грошей, 2 нафти і 2 вугілля щодня.

Ключова особливість — дистанція бою. Крейсер обстрілює цілі з відстані 60, лінкор — із чемпіонських 100, а субмарина, як справжній рейдер, мусить підійти впритул. Натомість вона на 40 % дешевша за лінкор (30 000 проти 50 000 грошей) і будується на 6 годин швидше.

Тактика субмарин: полювання на лінкори

Морський бій у Frontkrieg тримається на трикутнику контрів: субмарина отримує бонус ×1.6 проти лінкорів, але штраф ×0.7 проти крейсерів; крейсер, своєю чергою, ріже субмарин із бонусом ×1.6, а лінкор розстрілює крейсери. Повну таблицю модифікаторів дивіться у гайді про типи юнітів і контри.

З цього випливають три практичні ролі підводного флоту:

• Вбивця лінкорів. Зграя з 3–4 субмарин коштує близько 100 000 грошей і гарантовано топить ворожий лінкор за 50 000 — розмін, який окупається вже з другої жертви, бо ворог втрачає ще й 16 годин виробництва.
• Страховка від десанту. Транспорт із місткістю 70 юнітів практично беззахисний: пара субмарин біля власного узбережжя знімає загрозу вторгнення ефективніше за берегові гарнізони. Як організований морський десант — у гайді з морської війни.
• Економічний тиск. Сама присутність субмарин змушує суперника закладати крейсери-ескорти по 22 000 грошей і палити вугілля на патрулі — класична війна на виснаження, знайома ще кайзерівським адміралам.

Чого робити не варто: відправляти одиночний човен проти крейсерського патруля (штраф ×0.7 перетворює його на мішень) і забувати про небо — бомбардувальники мають бонус ×1.3 проти субмарин. І плануйте паливо: 2 нафти на день з одного човна за флотилію з десяти — це вже 20 нафти щодня, тож звірте бюджет із гайдом про економіку та ресурси.

Якщо вам цікава еволюція інших родів військ — від Сомми до ігрових контрів — читайте розбір танків Першої світової.

Поширені запитання

Скільки суден потопили підводні човни у Першу світову війну?

Німецькі U-Boot потопили близько 5 000 торгових суден союзників і нейтральних країн — сумарно понад 12 мільйонів брутто-тонн, а також десятки бойових кораблів. Пік припав на квітень 1917 року: понад 860 000 тонн за один місяць.

Чому Німеччина оголосила необмежену підводну війну в 1917 році?

Блокада виснажувала Німеччину, і штаб зробив ставку на удушення Британії: розрахунок передбачав топити 600 000 тонн на місяць, щоб за 5–6 місяців острів залишився без хліба. Ставка не спрацювала — натомість 6 квітня 1917 року у війну вступили США.

Як конвої зупинили німецькі підводні човни?

З травня 1917 року торгові судна йшли групами під охороною есмінців із гідрофонами та глибинними бомбами. Атака конвою означала бій з ескортом, тож втрати тоннажу різко впали, а втрати U-Boot зросли — зі ~370 човнів Німеччина втратила 178.

Як захиститися від субмарин у Frontkrieg?

Тримайте біля цінних кораблів крейсери: вони мають бонус ×1.6 проти субмарин і б'ють на відстані 60, тоді як човен мусить підходити впритул. Допомагають і бомбардувальники з бонусом ×1.3. Найгірший захисник — самотній лінкор: саме на нього субмарини й полюють.

Висновок: зброя слабшого, що майже перемогла

Підводна кампанія 1914–1918 років — найяскравіший приклад асиметричної війни XX століття: 28 човнів кинули виклик найбільшому флоту світу, а через три роки понад 12 мільйонів потоплених тонн поставили імперію на межу голоду. Перемогли не гармати, а конвої — організація виявилася сильнішою за героїзм.

У Frontkrieg ця логіка відтворена один в один: субмарина за 30 000 грошей не виграє генеральну битву, але топить лінкори, зриває десанти та змушує ворога переплачувати за ескорт. Хочете перевірити, чи втримали б ви Атлантику в 1917-му? Приєднуйтеся до нової партії — вона стартує щодня, гра безкоштовна й запускається просто у браузері, а всі свіжі гайди зібрані у блозі.