Битва за Белло-Вуд 1918: як морська піхота США зупинила німців на Марні
Битва за Белло-Вуд (1-26 червня 1918) - один із перших великих боїв американської армії у Франції і найкривавіша сторінка в історії Корпусу морської піхоти США до висадки на Тараві. Після німецького прориву на річці Ен 27 травня 1918 року війська кайзера вийшли до Марни приблизно за 90 км від Парижа, і французи кинули в діру в обороні свіжу 2-гу американську дивізію. 4-та бригада морської піхоти з цієї дивізії зупинила німців, а 6 червня пішла в атаку на укріплений ліс і втратила за один день 1 087 людей. Наприкінці місяця ліс був у її руках, а німецький наступ на Париж остаточно захлинувся. Це чудовий приклад того, що буває, коли свіжа піхота атакує кулемети через відкрите поле - і чому саме так не варто робити у стратегії.
У статті розбираємо, що сталося під Белло-Вуд, чому бій коштував так дорого, що в ньому правда, а що легенда, і що з цього можна застосувати у Frontkrieg. Перевірити ідеї можна в лобі гри - нова партія стартує щодня.
Битва за Белло-Вуд у цифрах
- Дата і місце: 1-26 червня 1918 року, невеликий ліс і пагорби біля села Белло за 10 км від Шато-Тьєррі на Марні, приблизно за 90 км від Парижа.
- Американська сторона: 2-га дивізія США - 4-та бригада морської піхоти (5-й і 6-й полки) і 3-тя піхотна бригада армії, під командуванням французького XXI корпусу. Бригадою морпіхів командував бригадний генерал Джеймс Гарборд.
- Німецька сторона: частини, що завершували весняний наступ 1918 року, - виснажені, але з великою кількістю кулеметів і артилерії.
- Найтяжчий день: 6 червня - 1 087 втрат серед морпіхів (31 офіцер і 1 056 рядових). Це був найкривавіший день в історії Корпусу аж до Тараві в 1943 році.
- Загальні втрати: за даними Британіки, близько 9 777 американців (з них 1 811 загиблих) і приблизно 9 500 німців, з яких 1 600 потрапили в полон. Німецькі цифри оцінкові: бій закінчився разом із загальним відходом німецьких військ.
- Результат: американці повністю очистили ліс 26 червня; французи перейменували його на «Ліс Бригади морської піхоти».
Чому бій став таким важливим
Весняний наступ 1918 року - останній великий шанс Німеччини виграти війну до того, як на фронті виявиться вся американська армія (див. Весняний наступ 1918). 27 травня німецькі армії прорвали французьку оборону на Ені й за три дні дійшли до Марни біля Шато-Тьєррі. Париж опинився в зоні досяжності, і уряд Франції готувався до найгіршого.
Американці на той момент були новачками: США оголосили війну в квітні 1917 року (див. чому США вступили у Першу світову), але перші великі з'єднання з'явилися на фронті лише навесні 1918-го. 28 травня 1-ша дивізія вже взяла Кантіньї - перша американська наступальна операція. Тепер 2-га дивізія мала затулити дорогу на Париж.
Як розгорталася битва
1-5 червня: оборона
Морпіхи окопалися поруч із дорогою Париж-Мец. Французькі офіцери радили відступати, але американці відповіли, що залишаються. Капітану Ллойду Вільямсу приписують відповідь «Retreat, hell! We just got here» - історики сперечаються, чи ці слова справді звучали, але вони стали емблемою Корпусу. Німецькі атаки розбилися об влучний гвинтівковий вогонь на далекій дистанції.
6 червня: атака через пшеничне поле
На світанку 6 червня 4-та бригада перейшла в наступ через відкриті пшеничні поля: 5-й полк - на пагорб 142, а частини 6-го - на ліс і село Бурешес. Німецькі кулеметники, сховані серед валунів і дерев, косили лави морпіхів, які наступали майже в тому ж порядку, що й французи в 1914 році. До вечора пагорб 142 і Бурешес були взяті, але в ліс прорвалися лише невеликі групи, а втрати склали 1 087 людей за день.
7-25 червня: бій за кожен яр
Далі Белло-Вуд перетворився на бій невеликих груп: яри, скелі, кулеметні гнізда, постійний вогонь артилерії і хімічних снарядів. Ліс кілька разів переходив із рук у руки. Німці відповідали контратаками й обстрілами, американці просувалися за допомогою артилерії та піхотних штурмових груп. 26 червня майор Морис Ширер повідомив: «Woods now U.S. Marine Corps entirely» - ліс повністю в руках морпіхів.
Що було потім
Німці ще кілька разів пробували прорвати фронт, але вже 15 липня їхній останній наступ на Марні захлинувся, а 18 липня союзники самі перейшли в контрнаступ. Дивізії США, які пройшли Белло-Вуд, брали участь у наступних операціях, а в вересні-листопаді американська армія вже вела власний масштабний наступ у Мез-Аргонській операції. Про те, як завершилася війна, читайте в статті про Наступ ста днів.
Міф про «диявольських псів»
Популярна історія каже, що німці прозвали морпіхів Teufelshunde - «диявольські пси». Це дуже живуча легенда, але жодного німецького документа з такою фразою не знайдено, і справжнє походження прізвиська невідоме. Зате бій справді дав Корпусу репутацію, яка діє й сьогодні.
Що Белло-Вуд підказує у Frontkrieg
- Не атакуйте укріплену позицію піхотою без підтримки. Гвинтівка проти кулемета через відкрите поле - це 1 087 втрат за день. Спершу артилерія: вона завдає піхоті в 1,5 раза більше шкоди. Див. наступальну тактику і типи юнітів та контри.
- Укріплений ліс і височина - потужна позиція. Піхота має захист 5 проти атаки 4, а рівні фортеці зменшують вхідну шкоду від 30% до 90%. Як тримати такий рубіж - у гайді з оборони.
- Не збивайте все в одну купу. Армія б'ється на повну силу до 20 юнітів, далі кожен новий юніт додає дедалі менше, до межі в 50. Пояснення - у статті як рахується бій.
- Дивіться, що за лісом. Аеростат бачить на 400, а піхота лише на 90 - розвідка вирішує, чи ви вдарите по кулеметах, чи обійдете їх. Див. розвідку й туман війни.
- Темп на чужій землі повільний. Армії рухаються на 0,35 від звичайної швидкості на ворожій території, тож штурм лісу - це тривала операція; плануйте маршрут за гайдом із пересування військ.
Frontkrieg - безкоштовна браузерна стратегія про Першу світову без pay-to-win: карта з 4 800 провінцій, до 500 гравців і 70 ШІ-націй. Відкрийте лобі, візьміть пагорб, укріпіться - і подивіться, чи вистачить вам терпіння для лісу.
Поширені запитання
Хто переміг у битві за Белло-Вуд?
Тактично - американці: до 26 червня 1918 року вони повністю очистили ліс і зупинили німців на цьому відтинку. Але ціна була величезна - близько 9 777 американських втрат, з них 1 811 загиблих.
Де розташований Белло-Вуд?
У департаменті Ена на півночі Франції, приблизно за 90 км на північний схід від Парижа, поруч із Шато-Тьєррі. Сьогодні там американське військове кладовище й меморіал.
Чому морпіхів називають «диявольськими псами»?
За легендою, так їх прозвали німці після Белло-Вуду. Документального підтвердження немає, тому це радше легенда Корпусу, ніж історичний факт.
Скільки морпіхів загинуло в Белло-Вуді?
6 червня 1918 року бригада втратила 1 087 людей - убитими, пораненими й зниклими безвісти. За весь бій, за даними історичного відділу Корпусу, втрати морської піхоти перевищили 9 000, з яких 1 062 загинули в бою.
Від пшеничного поля до вашого фронту
Белло-Вуд показує, що відвага без підготовки артилерії коштує дуже дорого, а добре підготовлений захисник у лісі здатний зупинити сильнішого. Більше історії та стратегічних гайдів - у блозі.
Джерела: Перша світова війна - Вікіпедія, Battle of Belleau Wood - Wikipedia