Нейтральні країни Першої світової війни: хто не воював і чому
Повністю поза війною з серпня 1914 до листопада 1918 лишилися сім європейських держав: Швейцарія, Іспанія, Нідерланди, Данія, Норвегія, Швеція і Ліхтенштейн. Поза Європою нейтралітет витримали Аргентина, Чилі, Мексика, Венесуела, Колумбія, Афганістан та Ефіопія. Решта або воювала з перших тижнів, або торгувала власним нейтралітетом, доки ціна не влаштовувала: Італія вступила у війну 23 травня 1915 року, Болгарія - у жовтні 1915, Румунія - 27 серпня 1916, США - 6 квітня 1917, Греція - у червні 1917.
Ця стаття для гравців Frontkrieg і всіх, кому цікава Перша світова: розбираємо, чому нейтралітет був не пасивністю, а окремою стратегією, скільки він коштував насправді і як та сама логіка працює на карті в грі.
Хто справді не воював у 1914-1918
Загалом до війни так чи інакше долучилося понад 30 держав, а під рушницю стало близько 70 мільйонів людей. На цьому тлі нейтральний блок виглядав невеликим, але дуже помітним.
Європейські нейтрали всю війну:
- Швейцарія - озброєний нейтралітет і посередництво.
- Іспанія - нейтралітет при глибоко розколотому суспільстві.
- Нідерланди - нейтралітет на самій лінії німецького наступу.
- Данія, Норвегія, Швеція - скандинавський блок між британським флотом і німецькою торгівлею.
- Ліхтенштейн - держава без армії від 1868 року.
Поза Європою осторонь лишилися більшість країн Латинської Америки, зокрема Аргентина, Чилі, Мексика, Венесуела й Колумбія, а також Афганістан і Ефіопія. Перські землі формально були нейтральними, але через них усе одно пройшли чужі армії: нейтралітет без сили, здатної його підкріпити, не працював.
Чому Швейцарія не воювала
Швейцарський нейтралітет тримався не на деклараціях, а на мобілізації. Уже в серпні 1914 року країна поставила під рушницю близько 220 тисяч солдатів і тримала армію на кордонах усі чотири роки. Повідомлення було простим: прохід через Альпи обійдеться дорожче, ніж обхід.
Друга опора - корисність для обох сторін. У Женеві працювало Міжнародне агентство у справах військовополонених, яке зібрало близько 7 мільйонів облікових карток і дало родинам шанс дізнатися про долю зниклих. Нейтральна країна, через яку йде пошта, обмін пораненими й перемовини, цінніша живою, ніж захопленою.
Усередині було складніше: німецькомовна й франкомовна частини країни симпатизували різним блокам, а дипломатичний скандал 1917 року навколо спроби посередництва з Берліном коштував посади одному з членів Федеральної ради.
Чому Іспанія залишилася осторонь і до чого тут "іспанка"
Іспанія вийшла з війни 1898 року проти США ослабленою, а її армія й флот були не готові до європейського конфлікту. Країна розкололася: консерватори й частина армії схилялися до Німеччини, ліберали й інтелігенція - до Антанти. Будь-який вибір загрожував внутрішнім вибухом, тому Мадрид обрав нейтралітет і заробіток.
Іспанські заводи й шахти працювали на обидва блоки, експорт різко зріс, але разом з ним зросли й ціни всередині країни. Німецькі підводні човни топили іспанські торгові судна, і все одно країна у війну не вступила. Король Альфонсо XIII створив бюро допомоги військовополоненим, яке опрацювало близько 140 тисяч звернень від родин з усієї Європи.
Саме нейтралітет подарував пандемії 1918 року її назву. У воюючих країнах військова цензура притлумлювала новини про хворобу, а іспанська преса писала про неї вільно, тому світ вирішив, що епідемія почалася саме там. Детальніше про це в матеріалі про медицину Першої світової і пандемію 1918.
Нідерланди і Скандинавія: нейтралітет під тиском блокади
Нідерланди опинилися впритул до фронту. Восени 1914 року країна прийняла близько мільйона бельгійських біженців, з яких приблизно сто тисяч лишилися до кінця війни. Щоб перекрити перетин кордону, німецька влада протягнула вздовж бельгійсько-нідерландської межі електричний дріт завдовжки близько 200 кілометрів: за різними оцінками, на ньому загинуло від кількох сотень до кількох тисяч людей.
Скандинавія платила морем. Норвегія формально не воювала, але втратила близько половини торгового флоту і близько 2 тисяч моряків - у відсотках це одна з найбільших морських втрат війни. Данія замінувала протоки на вимогу Берліна, а в 1917 році продала США Данську Вест-Індію за 25 мільйонів доларів золотом. Швеція торгувала залізною рудою з Німеччиною і балансувала під тиском британського флоту.
Британська морська блокада зробила нейтральну торгівлю предметом окремої війни: ліцензії на вантажі, квоти, перевірки в портах. Як саме флоти перекривали морські шляхи, розібрано в тексті про Ютландську битву і морську блокаду.
Нейтралітет як товар: Італія, Румунія, Болгарія, Греція
Для частини країн нейтралітет 1914 року був не принципом, а стартовою позицією в торзі. Італія, формально союзниця Німеччини й Австро-Угорщини, у серпні 1914 оголосила нейтралітет, вислухала пропозиції обох блоків і в квітні 1915 підписала Лондонський договір з Антантою, а 23 травня оголосила війну Відню. Чим це для неї обернулося, показує історія Італійського фронту.
Болгарія чекала до жовтня 1915 і вступила на боці Центральних держав, розраховуючи на Македонію. Румунія торгувалася два роки і приєдналася до Антанти 27 серпня 1916, після чого за кілька місяців втратила Бухарест. Греція розкололася між королем і прем'єром і офіційно вступила у війну лише в червні 1917.
Висновок один: нейтралітет дає перевагу, доки ти потрібен обом сторонам. Щойно ти продаєш його за територію, ти стаєш звичайним учасником війни з усіма рахунками.
Коли нейтралітет закінчується: США 1917
Найдорожчий вихід з нейтралітету влаштували Сполучені Штати. Майже три роки країна заробляла на постачаннях Антанті, зберігаючи формальну позаблоковість. Необмежена підводна війна й телеграма Циммермана цю рівновагу зламали, і 6 квітня 1917 року США оголосили війну Німеччині. Деталі цього повороту - у матеріалі про вступ США у Першу світову.
Разом з американською армією у Європу прийшов ресурс, якого Центральним державам не було чим перекрити. Нейтральна держава, яка вступає у війну пізно, приходить свіжою - і це вирішує.
Як нейтралітет працює у Frontkrieg
На карті Frontkrieg з 4800 провінцій, до 500 живих гравців і 70 ШІ-націй нейтралітет перестає бути абстракцією і стає рахунком у ресурсах.
- Нейтральні провінції нікому не належать і тримають мораль близько 50, тому захопити їх простіше, ніж чужі, але щойно провінція змінює власника, її мораль падає приблизно до 25 і потребує часу на відновлення.
- Рух чужою територією коштує темпу: по своїй землі армія йде на повній швидкості, по союзній з правом проходу - приблизно на 70 відсотках, а по ворожій - лише на 35. Саме тому право проходу й мирні домовленості часто важливіші за один вдалий бій.
- Мораль провінції падає приблизно на 8 пунктів за кожен крок від столиці, тож захоплення далеких земель заради самого захоплення швидко перетворює імперію на проблему.
- Нейтральний нафтовий острів Берген працює рівно за логікою 1914 року: ресурс, який потрібен усім, і нікому не належить, стає причиною війни швидше за будь-яку ідеологію.
- Для перемоги потрібно контролювати 60 відсотків провінцій, тому відсидітися до кінця партії не вийде - нейтралітет тут інструмент темпу, а не спосіб виграти.
Робоча схема з історії працює і в грі: тримайте мир з сильним сусідом, поки будуєте економіку, продавайте право проходу дорого і вступайте у велику війну тоді, коли ваша армія свіжа, а чужі вже стерті. Перевірити це можна в новій партії, яка стартує щодня.
Часті питання
Яка країна не брала участі у Першій світовій війні?
Серед великих європейських держав осторонь лишилися Швейцарія, Іспанія, Нідерланди, Данія, Норвегія та Швеція. Жодна з них не була втягнута у бойові дії за всі чотири роки війни, хоча всі зазнали економічних втрат і тримали армії мобілізованими.
Чому Швейцарія зберегла нейтралітет у Першій світовій війні?
Через поєднання географії, армії та користі для обох блоків. Альпійська оборона робила вторгнення дорогим, мобілізовані 220 тисяч солдатів підкріплювали заяву про нейтралітет, а Женева була майданчиком для гуманітарної роботи й перемовин, вигідної і Антанті, і Центральним державам.
Чи справді нейтральні країни заробили на війні?
Частково. Експорт Іспанії, Швеції та Нідерландів зріс, але разом з ним зросли внутрішні ціни, а морська блокада і підводна війна знищували їхні торгові судна. Норвегія втратила близько половини торгового флоту і близько 2 тисяч моряків, не зробивши жодного пострілу.
Яка країна першою вийшла з Першої світової війни?
Росія: після революції 1917 року більшовицький уряд уклав перемир'я, а в березні 1918 підписав Брестський мир і припинив бойові дії. Це був вихід з війни, а не повернення до нейтралітету: умови диктувала сторона, яка перемогла на цьому фронті.
Підсумок
Нейтральні країни Першої світової війни не стояли осторонь історії - вони грали іншу партію. Швейцарія купила спокій мобілізацією, Іспанія - торгівлею, Скандинавія платила торговим флотом, а Італія, Румунія й Болгарія перетворили нейтралітет на предмет торгу і втратили його разом із тисячами життів. Нейтралітет тримається рівно доти, доки ви потрібні обом сторонам і здатні захистити власний кордон.
Якщо хочете перевірити цю логіку на практиці, приєднуйтесь до партії: нова гра у Frontkrieg починається щодня, вона безкоштовна і без доната. Більше розборів історії та механік - у блозі, зокрема в матеріалі про причини Першої світової війни.
Джерело: Перша світова війна - Вікіпедія.