Потоплення «Лузітанії» 1915: чому Німеччина торпедувала лайнер і що це змінило

Затоплення британського лайнера «Лузітанія» 7 травня 1915 року стало моментом, коли підводна війна перетворилася на політичну зброю. Одна торпеда німецького підводного човна U-20 влучила в пасажирський лайнер компанії Cunard біля берегів Ірландії, і судно затонуло приблизно за 18 хвилин. З 1 959 людей на борту загинули 1 198, серед них 128 американців. США не вступили у війну одразу, але американська громадська думка різко обернулася проти Німеччини, а Берлін на два роки потрапив у дискусію про те, наскільки далеко можуть заходити його підводні човни.

У статті пояснюємо, що сталося, чому Німеччина атакувала пасажирське судно, що насправді везла «Лузітанія» і як ця подія призвела до необмеженої підводної війни 1917 року.

Що сталося 7 травня 1915 року

«Лузітанія» — британський пасажирський лайнер, спущений на воду 1906 року, завдовжки близько 240 метрів (787 футів) і зі швидкістю до 25 вузлів, один із найшвидших кораблів Атлантики. 1 травня 1915 року вона вийшла з Нью-Йорка до Ліверпуля з 1 959 пасажирами та членами екіпажу.

7 травня лайнер наближався до південного узбережжя Ірландії, приблизно за 18 км (11 миль) від мису Олд-Хед-оф-Кінсейл. U-20 під командуванням Вальтера Швігера помітив судно й близько 14:10 випустив одну торпеду. Усередині корпусу пролунав другий, потужніший вибух, корабель сильно накренився, і багато шлюпок спустити не вдалося. «Лузітанія» затонула приблизно за 18 хвилин. Уламки лежать на глибині близько 93 метрів.

З 1 959 осіб вижили 761, загинули 1 198. Серед загиблих було 128 американців, тому подія так сильно відгукнулася в США.

Чому Німеччина атакувала пасажирський лайнер

Британія блокувала Німеччину надводним флотом, а Німеччина відповіла підводними човнами. 4 лютого 1915 року Берлін оголосив води навколо Британських островів зоною війни, а з 18 лютого ворожі торгові судна там могли потопити без попередження.

Посольство Німеччини в США навіть опублікувало 1 травня 1915 року в американських газетах попередження, що судна під британським прапором можуть бути знищені. Багато пасажирів його проігнорували. Для німецького флоту логіка була простою: швидкий лайнер, що везе військові вантажі, є законною ціллю в блокадній війні.

Що везла «Лузітанія»

За маніфестом на борту було близько 173 тонн військового вантажу, зокрема приблизно 4,2 мільйона гвинтівкових патронів і шрапнельні снаряди. Британія наполягала, що вантаж законний. Німеччина вказувала на нього як на доказ, що лайнер був військовою ціллю. Другий вибух обговорюють уже сторіччя: вибух вугільного пилу, несправність котла чи боєприпаси. Обстеження уламків питання не закрили.

Чесний підсумок такий: обидві сторони частково мають рацію. Судно везло військовий вантаж, а атака без попередження вбила понад тисячу цивільних.

Наслідки

Обурення було негайним у Британії, США та нейтральних країнах. Президент Вудро Вільсон надіслав низку дипломатичних нот, а держсекретар Вільям Дженнінгс Браян у червні 1915 року пішов у відставку, вважаючи, що тон нот ризикує призвести до війни. Німеччина відступала поетапно: після потоплення лайнера «Арабік» у серпні вона у вересні 1915 року пообіцяла не атакувати пасажирські судна без попередження, а після інциденту із «Сассексом» 1916 року повторила схожу обіцянку.

Стриманість тривала недовго. 1 лютого 1917 року Німеччина відновила необмежену підводну війну, сподіваючись зморити Британію голодом до прибуття американських військ. Далі були телеграма Циммермана й нові втрати американських суден, і 6 квітня 1917 року США оголосили війну. «Лузітанія» не спричинила це рішення, але задала для нього моральні рамки.

«Лузітанія» в цифрах

• Потоплена: 7 травня 1915 року, близько 14:10, однією торпедою з U-20.
• Час затоплення: близько 18 хвилин.
• На борту: 1 959 осіб. Загинули: 1 198. Вижили: 761.
• Американських жертв: 128.
• Заявлені боєприпаси: близько 173 тонн, зокрема близько 4,2 мільйона гвинтівкових патронів.
• Глибина уламків: близько 93 метрів, приблизно за 18 км від Ірландії.

Чого це вчить гравця в стратегії

Історія «Лузітанії» — урок про ціну блокади. Перерізати ворогові лінії постачання — сильний хід, але кожна ескалація має дипломатичну ціну, а нейтральні гравці можуть стати ворогами. У real-time grand strategy це зводиться до простого правила: перш ніж вдарити по цілі, що торкається третьої сторони, спитайте себе, кого ще ви втягнете у війну.

У Frontkrieg — безкоштовній браузерній стратегії про Першу світову з 4 800 провінціями та до 500 гравців — така сама логіка пронизує дипломатію й контроль над морем. Для ширшого контексту читайте про підводні човни, Ютландську битву й блокаду, вступ США у війну, розвідку й шифри та пропаганду. Інші статті — у блозі.

FAQ

Чому потопили «Лузітанію»?

Німеччина вважала води навколо Британії зоною війни й розглядала лайнер, що віз боєприпаси, законною ціллю у відповідь на британську блокаду.

Скільки людей загинуло на «Лузітанії»?

Загинули 1 198 із 1 959 осіб на борту, серед них 128 американців.

Чи затягнула «Лузітанія» США у війну?

Не безпосередньо. США вступили 6 квітня 1917 року, майже за два роки, після відновлення Німеччиною необмеженої підводної війни. Проте затоплення зміцнило антинімецькі настрої в Америці.

Чи везла «Лузітанія» зброю?

Так. За маніфестом було близько 173 тонн військового вантажу, зокрема приблизно 4,2 мільйона гвинтівкових патронів, хоча це був і пасажирський лайнер.

Докладніше й нейтрально — у статті Вікіпедії про «Лузітанію».