Австро-Угорщина у Першій світовій війні: чому імперія розпалася

Австро-Угорщина у Першій світовій війні була другою за територією державою Європи і найслабшою ланкою Центральних держав: 51,4 млн населення за переписом 1910 року, 11 офіційно визнаних народів, одна спільна армія - і жодної війни, виграної самостійно. Саме Відень 28 липня 1914 року першим оголосив війну Сербії й запустив світовий конфлікт, але вже за чотири роки імперія Габсбургів зникла з карти, розпавшись на сім держав-спадкоємиць. Нижче - чому найбільша багатонаціональна імперія континенту не витримала війни, яку сама й почала.

Цей розбір - для гравців Frontkrieg та всіх, хто хоче зрозуміти логіку 1914 року не за гаслами, а за цифрами: мобілізація, фронти, втрати, розпад.

Імперія, яка воювала трьома війнами одночасно

Австро-Угорщина 1914 року була дуалістичною монархією: Цислейтанія (Відень) і Транслейтанія (Будапешт) мали окремі парламенти, бюджети й уряди, а спільними лишалися тільки три міністерства - закордонних справ, фінансів і війни. Спільна армія називалася k.u.k. (kaiserlich und königlich), і команди в ній подавалися німецькою, хоча солдати говорили одинадцятьма мовами: німецькою, угорською, чеською, польською, українською, хорватською, сербською, словацькою, румунською, словенською та італійською.

Офіцера вчили знати близько 80 службових слів мовою свого полку - цього вистачало для стройових команд, але не для бою. Військовий бюджет на душу населення перед війною був приблизно вдвічі меншим за німецький, а польова артилерія - здебільшого застарілих зразків. Імперія вступала у війну з армією, яка ефектно виглядала на парадах і хронічно відставала технологічно.

План, що не спрацював з першого тижня

Начальник генштабу Франц Конрад фон Гетцендорф планував швидку каральну операцію проти Сербії та оборону на сході до підходу німців. Реальність виявилася іншою: Росія мобілізувалася швидше, ніж очікували, і Відню довелося ділити сили між двома фронтами в момент, коли кожен з них вимагав усієї армії.

• Сербський фронт: три наступи за 1914 рік - і три поразки. Битва на Колубарі в грудні 1914 закінчилася втратою Белграда, щойно захопленого.
• Східний фронт: у вересні 1914 австро-угорські війська втратили Лемберг (Львів) і відійшли за Сян, лишивши більшу частину Галичини.
• Втрати лише за перші п'ять місяців війни перевищили 350 тисяч осіб - переважно кадрових солдатів і офіцерів, яких не було ким замінити.

Докладніше про бої на сході - у матеріалі про Східний фронт Першої світової, а про передісторію липня 1914 - у статті про причини Першої світової війни.

Карпатська зима: катастрофа, про яку рідко пишуть

Взимку 1914-1915 років Конрад кинув армію на деблокаду обложеної фортеці Перемишль через Карпати - у горах, при температурі до мінус 25 °C, без зимового спорядження. За три місяці боїв і обморожень імперія втратила близько 800 тисяч людей, а Перемишль із гарнізоном понад 100 тисяч однаково капітулював 22 березня 1915 року.

Після цього Австро-Угорщина фактично перестала бути самостійним гравцем. Прорив під Горлицею-Тарновом у травні 1915 року, який повернув Галичину, вели німецькі дивізії генерала Августа фон Макензена, а австрійські корпуси йшли під німецьким оперативним керівництвом. У грандіозній стратегії це класичний момент, коли союзник перетворюється на сателіта.

Брусиловський прорив: удар, після якого не встають

4 червня 1916 року російський Південно-Західний фронт під командуванням Олексія Брусилова атакував одночасно на широкій смузі, позбавивши австрійців можливості маневрувати резервами. За кілька місяців австро-угорська армія втратила близько 750 тисяч осіб, з них понад 380 тисяч полоненими - найбільша цифра здачі в полон для однієї армії за всю війну.

Чеські, русинські та румунські частини здавалися масово: імперія вперше відчула, що її багатонаціональність працює проти неї. Про те, як виглядав полон у цій війні, є окремий матеріал у блозі.

Італія, Капоретто і остання перемога

У травні 1915 року Італія вступила у війну проти колишнього союзника, і відкрився третій фронт - в Альпах та на Ізонцо. Тут австро-угорська армія воювала найкраще: оборона в горах не вимагала маневру, а солдати захищали власні землі.

Найяскравіший успіх - прорив під Капоретто в жовтні 1917 року, де австро-німецькі війська просунулися на понад 100 км і взяли близько 265 тисяч полонених. Але навіть ця перемога була наполовину німецькою: ударну групу складала 14-та німецька армія. Деталі кампанії - у статті про Італійський фронт.

Паралельно тривала війна на Балканах, де Сербію нарешті окупували наприкінці 1915 року за допомогою німців і болгар - див. Балканський фронт.

Чому імперія розпалася: чотири причини

1. Війна на три фронти без ресурсів для одного. Усього за війну Австро-Угорщина мобілізувала близько 7,8 млн осіб; військові втрати загиблими оцінюють у 1,1-1,2 млн. Кадрова армія вигоріла вже у 1914-1915 роках.

2. Голод у тилу. Угорщина, житниця монархії, у 1917 році різко обмежила постачання зерна до австрійської частини. У Відні денна норма хліба впала приблизно до 165 грамів, узимку 1918-го фіксували продовольчі бунти.

3. Національні рухи. Чеський, польський, південнослов'янський і український проєкти державності перестали бути культурними й стали політичними. Чотирнадцять пунктів Вудро Вілсона від 8 січня 1918 року легітимізували самовизначення народів - і це вдарило по Габсбургах сильніше за будь-яку армію.

4. Зміна монарха. Франц Йосиф I, який правив 68 років, помер 21 листопада 1916 року у віці 86 років. Його наступник Карл I спробував вийти з війни через таємні переговори (так звана афера Сікста), провалив їх і втратив рештки довіри Берліна.

Фінал настав швидко: після поразки при Вітторіо-Венето Австро-Угорщина підписала перемир'я у Вілла-Джусті 3 листопада 1918 року. На уламках постали Австрія, Угорщина, Чехословаччина, Королівство сербів, хорватів і словенців, частини відійшли до Польщі, Румунії та Італії, а 1 листопада 1918 року у Львові було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку. Як саме завершилася війна в цілому - у матеріалі про перемир'я 1918 та Версаль.

Що з цього бере гравець Frontkrieg

Історія Габсбургів - це підручник з типових помилок grand strategy, які коштують партії:

• Війна на три фронти. Кожен відкритий напрямок ділить армію. У Frontkrieg це видно буквально: розтягнутий фронт просідає скрізь одразу.
• Ставка на союзника. Імперія виживала за рахунок німецьких дивізій. Союз корисний, але армію треба мати власну - про це у гайді яку націю обрати.
• Ігнорування тилу. Падіння постачання вбиває швидше за ворога: мораль провінцій і економіка вирішують не менше, ніж бої.
• Наступ без резервів. Карпатська операція 1915 року - приклад удару, після якого нема чим закріпити результат.

Часті питання

Коли Австро-Угорщина вступила у Першу світову війну?

28 липня 1914 року, оголосивши війну Сербії через місяць після вбивства ерцгерцога Франца Фердинанда в Сараєві 28 червня 1914 року. Це було перше оголошення війни у конфлікті, і воно за тиждень втягнуло всі великі держави Європи.

Які цілі мала Австро-Угорщина у війні?

Знищити Сербію як центр південнослов'янського націоналізму, утримати Боснію і Герцеговину, не допустити російського впливу на Балканах і зберегти цілісність багатонаціональної монархії. Жодної з цих цілей досягнуто не було.

Чому Австро-Угорщина була слабкою у Першій світовій?

Через поєднання застарілої артилерії, недофінансованої армії, командування одинадцятьма мовами, війни на три фронти і залежності від німецької допомоги. Брусиловський прорив 1916 року з понад 380 тисячами полонених показав межу витривалості цієї системи.

Що стало з Австро-Угорщиною після війни?

Імперія припинила існування восени 1918 року. На її землях утворилися Австрія, Угорщина, Чехословаччина та Королівство сербів, хорватів і словенців, а частини території відійшли до Польщі, Румунії та Італії. Сен-Жерменський (1919) і Тріанонський (1920) договори закріпили новий кордон.

Підсумок

Австро-Угорщина у Першій світовій війні програла не одну битву, а власну модель держави: армія, що розмовляла одинадцятьма мовами, не витримала війни, де потрібна була єдина воля. 51 млн підданих, 7,8 млн мобілізованих, понад 1,1 млн загиблих - і сім держав на місці однієї.

Хочете перевірити, чи вдалося б вам утримати таку імперію? Приєднуйтеся до нової партії Frontkrieg - нова гра стартує щодня, 4800 провінцій, до 500 гравців, безкоштовно й без донату.

Джерело: Австро-Угорщина у Першій світовій війні - Вікіпедія