Битва під Танненбергом 1914: як німці оточили армію Самсонова
Битва під Танненбергом (26-30 серпня 1914 року) - перша велика битва на Східному фронті Першої світової, у якій німецька 8-ма армія під командуванням Пауля фон Гінденбурга й Еріха Людендорфа оточила та майже повністю знищила 2-гу російську армію генерала Олександра Самсонова. У полон потрапило близько 92 000 російських солдатів, ще кілька десятків тисяч загинули або були поранені, а сам Самсонов застрелився. Це була найблискучіша оперативна перемога Німеччини за всю війну, але стратегічно вона не вирішила нічого: Росія залишилась у грі, а Німеччина втратила війська на Заході.
Чому Росія вдарила у Східній Пруссії так рано
За союзними домовленостями Росія мала якнайшвидше атакувати Німеччину, щоб відтягнути сили від Франції. Тому вже 17 серпня 1914 року 1-ша армія Павла Ренненкампфа перейшла кордон зі сходу, а 2-га армія Самсонова вдарила з півдня, ще не закінчивши мобілізацію й без нормального тилу. План був простий: затиснути німецьку 8-му армію між двома арміями, наче лещатами. Їх розділяла система Мазурських озер, тому армії не могли напряму підтримувати одна одну.
Перший бій біля Гумбінена 20 серпня завершився невизначено, і командувач 8-ї армії Макс фон Пріттвіц запанікував. Він заговорив про відступ за Віслу, тобто фактично про втрату Східної Пруссії. Мольтке-молодший негайно змістив його і призначив 66-річного відставного Гінденбурга з Людендорфом - тим самим, хто щойно прославився при облозі Льєжа.
План Гоффмана: бити по одній армії
Ідею, яку потім приписали Гінденбургу, ще до їхнього приїзду розробив начальник оперативного відділу штабу 8-ї армії Макс Гоффман. Суть: проти 1-ї армії Ренненкампфа залишити тонку кавалерійську завісу, а майже все решту зосередити проти Самсонова. Залізниці дозволили швидко перекинути корпуси з одного кордону на інший, і німці відчували себе господарями внутрішніх ліній (докладніше про таку логістику - у статті про залізниці й план Шліффена).
Був ризик: якби Ренненкампф рушив швидко, німці отримали б удар у спину. Але Гоффман знав, що той просувається повільно. До того ж росіяни передавали накази по радіо відкритим текстом, і німці їх перехоплювали. Про те, як інформація вирішувала долю воєн, читайте в матеріалі про розвідку й шифри.
Хід битви: 26-30 серпня
Німецькі сили налічували приблизно 150 000 вояків, а 2-га російська армія - близько 190 000, тож на папері перевага була в росіян. Проте Самсонов ішов уперед розтягнутою колоною через ліси й піски, а зв'язок зі штабом був поганий. 26 серпня німці вдарили по його флангах, а центр армії тим часом далі просувався вглиб Східної Пруссії, не підозрюючи про загрозу.
Німецькі корпуси на флангах зімкнули кільце за кілька днів. До 29-30 серпня значна частина російського центру опинилася в лісових котлах південніше Алленштайна (нині Ольштин). Вирватись зуміли лише окремі частини. У ніч на 30 серпня Самсонов, який перебував серед оточених, застрелився.
Підсумки та цифри
Джерела розходяться в деталях, але масштаб зрозумілий. Німці взяли близько 92 000 полонених і приблизно 350 гармат. Німецькі втрати зазвичай оцінюють у межах 13 000-20 000 осіб, хоча деякі дослідники називають більші цифри. Російські втрати вбитими й пораненими - від 30 000 до 78 000, залежно від методики підрахунку.
Пізніше, 9-14 вересня, німці розбили ще й 1-шу армію Ренненкампфа в битві на Мазурських озерах і витіснили росіян зі Східної Пруссії. А назву «Танненберг» Гінденбург вибрав навмисно: так називали містечко за 30 км від місця бою, біля якого 1410 року Тевтонський орден зазнав поразки (ту битву Польща й Литва називають Грюнвальдською). Меморіал на честь перемоги відкрили 1927 року, а Гінденбург став національним героєм і згодом президентом Німеччини.
Парадокс перемоги
Щоб зупинити російський наступ, Мольтке зняв із Західного фронту два корпуси й кавалерійську дивізію. Вони приїхали вже після Танненберга і на Сході не знадобилися. Багато істориків вважають, що ослаблений правий фланг німців допоміг союзникам вистояти в першій битві на Марні. Росія ж програла бій, але виграла час: її ранній наступ справді зірвав німецький графік. Загальну картину фронту дивіться в огляді Східного фронту, а про те, як Росія відігралась через два роки, - у розборі Брусиловського прориву.
Що з Танненберга варто взяти у Frontkrieg
Перший урок - внутрішні лінії. Якщо ворог атакує вас із двох боків, не розпорошуйтесь: залиште на одному напрямку мінімум і всією масою вдарте по найслабшій армії. Швидкі переміщення вирішують усе, тому вивчіть логістику й темп маршу до початку атаки.
Другий урок - інформація. Німці виграли, бо знали, де стоять росіяни й що вони планують. Розвідуйте сусідів заздалегідь, читайте туман війни і не обговорюйте плани у відкритому чаті - їх може побачити і ворог.
Третій урок - узгодженість. Дві армії, які не бачать одна одну, не рятують одна одну: тримайте стеки в зоні взаємної підтримки. Четвертий - не повторюйте помилки Пріттвіца: одна невдала сутичка ще не означає програш, а оборона з контрударом часто вигідніша за паніку. Нарешті, кільце працює лише тоді, коли відрізано шлях відходу, про це - у гайді з наступальної тактики. Хочете спробувати? Відкрийте лобі і почніть нову партію безкоштовно.
Більше історії - у блозі, загальний огляд подій - у Вікіпедії.
FAQ
Що таке битва під Танненбергом?
Це битва 26-30 серпня 1914 року у Східній Пруссії, у якій німецька 8-ма армія оточила й знищила 2-гу російську армію Самсонова. Німці взяли в полон близько 92 000 солдатів.
Хто переміг під Танненбергом?
Перемогла Німеччина. Німецькими військами командували Гінденбург і Людендорф, а план розробив Макс Гоффман. Російська 2-га армія була практично знищена, а її командувач Самсонов застрелився.
Чому битву назвали Танненбергом, якщо бій був в іншому місці?
Гінденбург обрав назву села Танненберг, що за 30 км від поля бою, щоб нагадати про поразку Тевтонського ордену 1410 року і подати перемогу як історичну відплату.
Чи вплинув Танненберг на результат війни?
Тактично це була блискуча перемога, але стратегічно вона нічого не вирішила. Німеччина зняла з Заходу два корпуси й кавалерійську дивізію, а Росія своїм наступом зірвала німецький графік. Війна затяглася ще на чотири роки.